Контакти

пров. Ахтирський, 7
бізнес-центр "Форум", м. Київ

Ми готові комунікувати. Напишіть нам.

Загальна частина

Коронавірусна хвороба  (COVID-19);  шифр за МКХ-10: U07.1 2019-nCoV гостра респіраторна хвороба [тимчасова назва]. 

Розробники:   
Безродна Олександра Вікторівна к.мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця  
Ганжа Ірина Миколаївна керівник експертної групи з питань розвитку служби крові та біобезпеки Директорату громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України  
Голубовська Ольга Анатоліївна д.мед.н., професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця   
Дубров Сергій Олександрович д.мед.н., професор, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця  
Кузін Ігор Володимирович в.о. Генерального директора Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України»  
Мацьков Олександр Григорович завідувач відділу антибіотикорезистентності та інфекційного контролю Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України»  
Ліщишина Олена Михайлівна к.мед.н., старший науковий співробітник, начальник відділу стандартизації медичної допомоги департаменту оцінки медичних технологій державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України»  
Чабан Тетяна Володимирівна д.мед.н., проф., завідувач кафедри інфекційних хвороб Одеського національного медичного університету  
Шкурба Андрій Вікторович д.мед. н., професор, професор кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Рецензенти:

Георгіянц Маріне Акопівна д.мед.н., професор, проректор з наукової роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти

Матюха Лариса Федорівна, д.мед.н., професор, завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

Дата оновлення – березень 2021 року.

Список умовних позначень та скорочень

COVID-19 скорочена назва хвороби, яку спричинює коронавірус SARSCoV-2
CPAP постійний позитивний тиск у дихальних шляхах
FiO2 фракція вдихуваного кисню
OI індекс оксигенації
OSI індекс оксигенації за допомогою SpO2
PaO2 парціальний тиск кисню
PEEP плато-тиск
SARS-CoV-2 одноланцюговий РНК-вмісний штам коронавірусу виду SARS-CoV роду бетакоронавірусів, що спричиняє хворобу COVID-19
SD стандартне відхилення
SIRS синдром системної запальної відповіді
SOFA Показник оцінки неспроможності органів
SpO2 насичення киснем
АТ артеріальний тиск
БАЛ бронхоальвеолярний лаваж
ГДРС гострий респіраторний дистрес синдром
ГЕК розчин гідроксіетилкрохмалю
ГРІ гостра респіраторна інфекція
ГРВІ гостра респіраторна вірусна інфекція
ЗІЗ засоби індивідуального захисту
ЗКІ захист та контроль інфекції
НІВ неінвазивна вентиляція
НКВП носовий кисень з високим потоком
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
сАТ систолічний артеріальний тиск
СерАТ середній артеріальний тиск
ТГРС тяжка гостра респіраторна синдром
ЧСС частота серцевих скорочень
ШВЛ штучна вентиляція легені

Стандарт 1. Організація протиепідемічних заходів та медичної допомоги в осередку інфікування SARS-CoV-2

Обґрунтування. Виявлення нових випадків коронавірусної хвороби (COVID-19), реєстрація та моніторинг випадків інфікування та захворювання, розслідування контактів є надзвичайно важливими. Епідеміологічна інформація необхідна для управління заходами реагування та інформування ВООЗ.

Обов’язкові критерії якості

  1. В закладах охорони здоров’я слід адаптувати та затвердити клінічні маршрути пацієнтів (додаток 1). Медична допомога надається відповідно до визначення випадку захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) (далі – СOVID-19) (додаток 2).
  2. Медичний працівник, який виявив особу, що відповідає визначенню випадка COVID-19: 
    1. реєструє випадок в формі первинної облікової документації № 060/о «Журнал  обліку інфекційних захворювань» та заповнює форму первинної облікової документації № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за № 686/12560 (далі – ф. № 060/о та ф. № 058/о) та здійснює інформування керівництва закладу охорони здоров’я для організації подальшого клінічного спостереження, своєчасної медичної допомоги та протиепідемічних заходів індивідуального рівня і на рівні громади;
    2. в строк до 2-х годин з моменту встановлення випадка COVID-19, за     ф. № 058/о, інформує лабораторний центр МОЗ України за адміністративнотериторіальною належністю;
    3. в разі поступлення особи, яка відповідає визначенню випадку COVID19, в заклади охорони здоров’я, що надають цілодобову стаціонарну медичну допомогу, проводиться відбір зразків матеріалів (додаток 3) та забезпечується транспортування з відповідним направленням (додаток 4) відібраних зразків у лабораторний центр МОЗ України за адміністративно-територіальною належністю.
  3. Активний епідеміологічний пошук випадків здійснюється шляхом лабораторного тестування на SARS-CoV-2 серед осіб, які відповідають критеріям підозрілого випадку, або в рамках диференціальної діагностики у пацієнтів з вірусною пневмонією та/або ТГРС. Відбір зразків матеріалів та  транспортування з відповідним направленням до лабораторних центрів МОЗ України за адміністративно-територіальною належністю або інших лабораторій, які проводять тестування на SARS-CoV-2 здійснюється згідно додатків 3, 4 цих стандартів.
  4. Лабораторії проводять тести на SARS-CoV-2 самостійно та у співпраці зі спеціалізованими лабораторіями у випадках неоднозначних (сумнівних) результатів. Зокрема зразки перших п’яти позитивних випадків та перших десяти негативних, які відповідають визначенню випадку COVID-19 для тестування, необхідно підтвердити у лабораторії ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».

Один позитивний тест підтверджується другим тестом ПЛР, який визначає інший ген SARS-CoV-2. Одиничний негативний тест на виявлення SARS-CoV-2 (особливо, якщо це зразок з верхніх дихальних шляхів) або позитивний результат дослідження щодо виявлення іншого респіраторного збудника не виключає зараження COVID-19. Якщо існує обґрунтована підозра на інфікування COVID19, слід перевірити інший зразок за допомогою первинного та вторинного ПЛРаналізів. У випадках негативного результату першого тесту, з метою проведення повторного дослідження у пацієнта, який є підозрюваним щодо COVID-19, збираються зразки з різних ділянок дихальних шляхів (ніс, мокротиння, ендотрахеальний аспірат). Робити забір зразків крові, сечі та випорожнень для проведення рутинного обстеження хворого на SARS-CoV-2 методом ПЛР не рекомендовано і може використовуватися виключно в наукових цілях.

  1. Надавачами первинної медичної допомоги здійснюється моніторинг осіб, які мали контакт з хворими на COVID-19 (додаток 5). 
  2. Усі медичні працівники, які перебувають в зоні пацієнта та/або контактують зі слизом з дихальних шляхів – наприклад, мокрота, БАЛ, матеріал відібраний зі слизових носа, мають використовувати ЗІЗ (додаток 6).

Зоною пацієнта є зона в радіусі одного метру навколо пацієнта.

  1. Моніторинг контактних медичних працівників, здійснюється протягом 14 днів після останнього контакту, і включає вимірювання температури, оцінку скарг та обстеження. В разі появи у контактного медичного працівника клінічних проявів респіраторного захворювання до нього мають бути вжиті всі відповідні заходи як до особи, яка відповідає визначенню випадку COVID-19.

З метою реєстрації контактних працівників і запису даних моніторингу в закладі охорони здоров’я слід завести журнал довільної форми із зазначенням мінімум наступного:

  1. дата(и) контактів;
  2. прізвище, ім’я, по-батькові;
  3. адреса проживання;
  4. контактний номер телефону;
  5. дані моніторингу по дням (температура, наявність скарг)
  1. Під час надання медичної допомоги та проведення догляду за пацієнтами, які підлягають визначенню випадку COVID-19 в закладах охорони здоров’я слід дотримуватися заходів з профілактики інфекцій та інфекційного контролю (додаток 7).

Стандарт 2. Амбулаторно-поліклінічна допомога пацієнтам з підозрою на COVID -19

Обґрунтування. Пацієнтів із легкою формою захворювання, які не відносяться до груп ризику розвитку ускладнень пацієнтів з COVID-19, рекомендовано лікувати амбулаторно (в домашніх умовах). Переводити на амбулаторне лікування також слід одужуючих пацієнтів, які вже не потребують цілодобового нагляду. 

Обов’язкові критерії якості

1. Заборонено надавати медичну допомогу та проводити догляд в амбулаторно-поліклінічних умовах пацієнтам, які знаходяться в групі ризику щодо розвитку ускладнень:

  1. тяжкі хронічні захворювання легень і серцево-судинної системи;
  2. ниркова недостатність;
  3. імуносупресивні стани (первинний і вторинний імунодефіцити);
  4. тяжкі алергічні захворювання або стани;
  5. аутоімунні захворювання;  а також з симптомами, що характеризують середньо-тяжкий і тяжкий перебіг, як от:
    1. ядуха;
    2. утруднене дихання;
    3. збільшення частоти дихальних рухів більше фізіологічної норми;
    4. кровохаркання;
    5. шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювання, діарея);
    6. зміни психічного стану (сплутаність свідомості, загальмованість).

2. Рішення стосовно медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах приймає лікар з надання первинної медичної допомоги після клінічної оцінки стану пацієнта та оцінки безпеки домашнього середовища пацієнта, шляхом проведення опитування.

Легкий перебіг захворювання характеризується:

  • невисокою гарячкою (до 38°С), що добре контролюються прийомом жарознижуючих препаратів;
  • нежиттю;
  • сухим кашлем без ознак дихальної недостатності (таких як утруднене дихання, збільшення частоти дихальних рухів, кровохаркання);
  • відсутністю шлунково-кишкових проявів (нудота, блювання та/або діарея);  відсутністю змін психічного стану (порушення свідомості, млявість)

Ускладнення з боку дихальної системи при COVID-19 зазвичай  розвиваються на другому тижні хвороби, тому хворих необхідно активно спостерігати, повторний огляд (включно з фізикальним) рекомендовано проводити в цей термін.

Якщо пацієнт звернувся до надавача первинної медичної допомоги засобами дистанційного зв’язку:

  • лікар з надання первинної медичної допомоги проводить оцінку стану
  • пацієнта відповідно до класифікації за ступенем тяжкості перебігу захворювання; якщо пацієнт має легкі симптоми перебігу захворювання – лікар надає рекомендації щодо самоізоляції, лікування у разі погіршення стану;
  • якщо у пацієнта важкий перебіг захворювання – лікар з надання первинної медичної допомоги надає рекомендацію виклику екстреної медичної допомоги за номером 103.

3. На амбулаторне лікування переводять пацієнтів в стані реконвалесценції, які не потребують цілодобового нагляду.

4. Обґрунтування рішення про лікування амбулаторно вноситься в форму первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого №___», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі – Медична карта амбулаторного хворого). 

5. Медичні працівники (лікар/медична сестра) здійснюють контроль поточного стану пацієнта і контактних осіб. Вибір методу контролю обирається індивідуально (наприклад, щоденні відвідування, опитування по телефону). Дані моніторингу вносяться в Медичну карту амбулаторного хворого.

6. Пацієнти та спільно проживаючі особи мають бути поінформовані щодо: 

  • необхідності дотримання особистої гігієни;
  • основних заходів з профілактики інфікування;
  • безпечних підходів до проведення догляду;
  • обмежень побутових контактів;
  • методів зв’язку із медичним персоналом (наприклад, зазначити номер телефону за яким слід телефонувати у разі погіршення стану);
  • способів транспортування пацієнта до амбулаторно-поліклінічного закладу в разі необхідності (наприклад, визначити час і вхід до закладу).

Рекомендації з догляду за пацієнтом хворим на COVID-19 в домашніх умовах наведені в додатку 8 до цих Стандартів.

7. Медичні працівники, які надають медичну допомогу за місцем проживання/перебування, і члени домогосподарств мають використовувати ЗІЗ відповідно до додатку 6.

8. За появи симптомів у контактної особи медичні працівники з’ясовують стан та приймають рішення щодо потреби госпіталізації чи надання медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах. В разі прийняття рішення про необхідність госпіталізації, здійснюють комплекс заходів (додаток 9), спрямованих на обмеження подальшого поширення хвороби.

9. Госпіталізація за клінічними критеріями показана хворим з підозрою/підтвердженим COVID-19 при: 

  • стані середньої тяжкості і тяжкому – ознаки пневмонії та/або дихальної недостатності (збільшення частоти дихальних рухів вище фізіологічної норми, кровохаркання, показник SpO2 при вимірюванні пульсоксиметром ≤ 93%) при наявності рентгенологічно підтвердженої пневмонії;
  • наявність клініко-інструментальних даних гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС);
  • наявність клініко-лабораторних даних сепсису та/або септичного шоку
  • (синдрому системної запальної відповіді);
  • наявність клініко-лабораторних даних органної/системної недостатності окрім дихальної;
  • пацієнти, незалежно від тяжкості стану, які відносяться до групи ризику розвитку ускладнень: тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії, декомпенсований цукровий діабет, імуносупресивні стани, тяжка хронічна патологія дихальної та серцево-судинної систем, ниркова недостатність, аутоімунні захворювання, тяжкі алергічні хвороби, цереброваскулярні захворювання в стадії декомпенсації), онкологічні захворювання;
  • пацієнти незалежно від тяжкості стану, в яких відзначається підвищення температури вище 38 °С, що погано піддається корекції (тимчасове, не більше ніж на 1-1,5 години зниження на тлі прийому жарознижуючих препаратів з наступним її підвищенням).   

10. За неможливості самоізоляції (наприклад, проживання у казармі), за епідеміологічними критеріями показана ізоляція у визначений рішенням місцевими органами влади окремий заклад з одномісним розміщенням (наприклад, готелі, гуртожитки). Госпіталізація за епідеміологічними критеріями в заклади охорони здоров’я, що надають цілодобову стаціонарну медичну допомогу, не рекомендована.

Стандарт 3. Стаціонарне лікування пацієнтів з COVID-19

Обґрунтування. Стаціонарне лікування показано у випадках середньої тяжкості і тяжкого перебігу COVID-19. 

Обов’язкові критерії якості

1. Госпіталізація за клінічними критеріями показана хворим з підозрою/підтвердженим COVID-19 при: 

  • стані середньої тяжкості і тяжкому – ознаки пневмонії та/або дихальної недостатності (збільшення частоти дихальних рухів вище фізіологічної норми, кровохаркання, показник SpO2 при вимірюванні пульсоксиметром ≤ 93%) при наявності рентгенологічно підтвердженої пневмонії; наявність клініко-інструментальних даних гострого респіраторного
  • дистрес-синдрому (ГРДС);
  • наявність клініко-лабораторних даних сепсису та/або септичного шоку
  • (синдрому системної запальної відповіді); наявність клініко-лабораторних даних органної/системної недостатності окрім дихальної;
  • пацієнти, незалежно від тяжкості стану, які відносяться до групи ризику розвитку ускладнень: тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії, декомпенсований цукровий діабет, імуносупресивні стани, тяжка хронічна патологія дихальної та серцево-судинної систем, ниркова недостатність, аутоімунні захворювання, тяжкі алергічні хвороби, цереброваскулярні захворювання в стадії декомпенсації), онкологічні захворювання;
  • пацієнти незалежно від тяжкості стану, в яких відзначається підвищення температури вище 38°С, що погано піддається корекції (тимчасове, не більше ніж на 1-1,5 години зниження на тлі прийому жарознижуючих препаратів з наступним її підвищенням).

2. При надходженні пацієнта до закладу охорони здоров’я здійснюється медичне сортування, а саме: 

  1. раннє розпізнавання хворих на ТГРС, пов’язане з COVID-19 (додаток 10);
  • оцінюється тяжкість захворювання;
  • за необхідності починаються заходи медичної допомоги (додаток 11).
  • Заходи щодо профілактики інфекцій та інфекційного контролю проводяться відповідно до положень, наведених у додатках 6, 7.
  • Пацієнтам із ТГРС та ГДРС, гіпоксемією або шоком, зумовленими підтвердженою COVID-19, рання підтримуюча терапія та моніторинг надається негайно (додаток 11). 
  • Усі зони, де доглядають хворих з тяжким перебігом підтвердженої COVID-19, слід обладнати: пульсоксиметрами; функціонуючими системами подачі кисню; одноразовими кисневими інтерфейсами, а саме назальними канюлями, масками для обличчя з/без резервуарного мішка.
  • Пацієнтам із тяжким перебігом підтвердженої COVID-19 забезпечується моніторинг та корекція лікувальних заходів залежно від супутніх патологічних станів.
  • Відбір зразків для лабораторної діагностики здійснюється з урахуванням клінічної картини з використанням ЗІЗ (додаток 3) транспортування з відповідним направленням (додаток 4) здійснюється до лабораторного центру МОЗ України за адміністративно-територіальною належністю.
  • У хворих з підтвердженою COVID-19 за неефективності терапії киснем (SpO2 ≤ 90%) проводиться оцінка щодо ГРДС і гіпоксемічної дихальної недостатності та, за необхідності, відповідне лікування (додаток 12).
  • Слід проводити постійний моніторинг наявності ознак септичного шоку (синдрому системної запальної відповіді) у хворих з COVID-19 та, за необхідності, здійснювати відповідне лікування (додаток 13). 
  • Всім пацієнтам з COVID-19 здійснюється профілактика загальних ускладнень (додаток 14).
  • Вагітні жінки з підозрою на COVID-19 госпіталізуються в спеціалізований стаціонар, визначений структурним підрозділом з питань охорони здоров’я відповідної адміністративної території, не залежно від віку гестації (додаток 15). 

Вагітним жінкам з підозрою на COVID-19 проводиться терапія відповідно до вищезазначених стандартів, з урахуванням стандартів ведення вагітності. Використання лікарських засобів поза межами інструкції до них має базуватися на аналізі ризику та користі (потенційної користі для матері та безпеки для плода) і призначатися виключно за рішенням консиліуму лікарів (лікувальноконсультативної комісії) у складі щонайменше:

  1. заступника головного лікаря;
  2. лікаря-акушера-гінеколога;
  3. лікаря – педіатра;
  4. лікаря – терапевта;
  5. лікаря – інфекціоніста (при потребі);
  6. лікаря – рентгенолога (при потребі) 5) лікаря – анестезіолога.

Рішення щодо рекомендації екстрених пологів та припинення вагітності розглядається вище зазначеним консиліумом лікарів, та враховує наступні чинники:

  1. вік гестації;
  2. стан матері;
  3. стабільність плоду.

Перелік літературних джерел

  1. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1 «Про затвердження Форм первинної облікової документації з інфекційної, дерматовенерологічної, онкологічної захворюваності та інструкцій щодо їх заповнення» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 січня 2013 року № 56), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за № 686/12560.
  2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 17 травня 2019 року № 1126 «Про затвердження Порядку організації проведення епідеміологічного нагляду за грипом та гострими респіраторними вірусними інфекціями, заходів з готовності в міжепідемічний період і реагування під час епідемічного сезону захворюваності на грип та ГРВІ», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 червня 2019 року за № 595/33566.
  3. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 14 лютого 2012 року       № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974
  4. WHO / 2019-nCoV / SurveillanceGuidance / 2020.3 Global Surveillance for human infection with novel coronavirus (2019-nCoV) Interim guidance v3 31
  5. Novel Coronavirus (2019-nCoV) technical guidance: Early investigations
  6. Home care for patients with suspected novel coronavirus (nCoV) infection presenting with mild symptoms and management of contacts Interim guidance 20
  7. Clinical management of severe acute respiratory infection when novel coronavirus (2019-nCoV) infection is suspected Interim guidance 28 January 2020
  8. Novel Coronavirus (2019-nCoV) v2 Operational Support & Logistics Disease Commodity Packages

Генеральний директор Директорату  громадського здоров’я А. СКІПАЛЬСЬКИЙ